Пам'ятки права Запорозької Січі та Української гетьманської держави (др. пол XVII — XVIII ст.)

Договір поміж Цісарем Турецьким і Військом Запорозьким та народом Руським відносно торгівлі на Чорному морі

Договір між турецьким цісарем і військом Запорозьким та народом руським про торгівлю на Чорному морі, яким він має бути.

1. Цісар його милість турецький дозволяє козацькому війську та його державі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів, міст і островів, по Білому морю 1 до всіх своїх держав, островів та інших портів і до портів чужоземних володарів і християнських держав, а також по всіх ріках та містах, з якими мають вести торгівлю, товари, що їх захочуть продавати, купувати і міняти за своєю волею, зупинятись у портах, в’їжджати в них, коли захочуть, без жодної затримки, перешкоди і труднощів.

Голоси відсутні

Зборівський трактат 1649 року

Зборівський договір (Серпень, 1649 рік)

(Витяги)

Декларація його королівської милості Війська Запорозького на пункти прохання дана.

1. При всіляких давніх вольностях його королівська милість Війську своєму Запорозькому (проти давніх жалуваних грамот) свою жалувану грамоту негайно видає.

2. Кількість війська, хотячи догодити проханню підданих своїх і заохотити їх до послуг своїх і Речі Посполитої, дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч війська запорозького; і складання реєстру довіряє гетьманові Війська свого Запорозького з такою декларацією, щоб як і раніше, которий був до того спроможний, як у маєтностях шляхецьких козаків до реєстру записували, так і в маєтностях його королівської милості.

Голоси відсутні

Лист до князя Трансільванії Юрія Ракоці про дружбу з молдавським воєводою

Лист до князя Трансільванії Юрія Ракоці про дружбу
з молдавським воєводою

1650, вересня 16 (26). Над Прутом.

Найясніший князю Трансільванії, пане, пане і вельмишанов­ний друже. Постановили ми дізнатися через наших послів про добре здоров’я вашої найяснішої високості, а також виявити свою незмінну прихильність до будь-яких послуг вашій найяснішій високості. Хай через них [послів] ваша найясніша високість збо­лить запевнити нас у своїй звичайній прихильності і дати нам допомогу, якщо трапиться який-небудь ворог. Ми ж, якщо ви­никне потреба дати відсіч ворогам вашої найяснішої високості, готові заради честі і безпеки вашої найяснішої високості зробити все, що ваша найясніша високість не наказала б.

Голоси відсутні

Білоцерківський договір (13 вересня 1651 р.)

Білоцерківський договір (18 вересня 1651 р.)

(Витяги)

Через те що Військо його королівської милості Запорозьке з гетьманом і всією старшиною своєю визнали себе підданими його королівської милості і республіки, то, приносячи належну господу богу подяку за припинення і відхилення внутрішнього кровопролиття, яке досі тривало, ми, комісари, постановля­ємо:

1. Дозволяємо і призначаємо організувати реєстрове військо в числі двадцяти тисяч чоловік. Це військо гетьман і старшина повинні набрати і записати в реєстр, і вони мусять перебувати тільки в маєтках його королівської милості, що містяться у воє­водстві Київському, не маючи нічого до воєводств Брацлавського і Чернігівського. А маєтки шляхетські мусять лишатися вільними, і в них реєстрові козаки ніде не повинні лишатись.

Голоси відсутні

Березневі статті Богдана Хмельницького

Березневі статті Богдана Хмельницького

від 27 березня 1654 р.

Бють чолом великому государеві цареві і великому князеві Олексію Михайловичу, всеї Великої і Малої Росії самодержцеві і многих держав государеві й обладателеві піддані його царського величества Богдан Хмельницький гетьман Запорізького війська і весь мир християнський руський, аби його царське величество пожалував їх тим (дав їм те), про що битимуть чолом (проситимуть) посланики їх, а вони його царському величеству служитимуть во-віки в усім що їм государ повелить.

Голоси відсутні

Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому

ЖАЛУВАНА ГРАМОТА (УКАЗ) МОСКОВСЬКОГО ЦАРЯ

27.03.1654

Привилей Війську Запорізькому

З ласки божої ми великий государ (і т. д.) пожалували сьмо нашихъ підданих Богдана Хмельницького, гетьмана Запорізького війська, і писаря Івана Виговського, судей військових, полковників, осаулів, сотників і все військо Запорізьке.

В нинішнім 162 році гетьман Богдан Хмельницький і все військо Запорізьке за ласкою Божою віддались під нашу государську високу руку і вчинили присягу нам, великому государеві і нашим дітям і наслідникам на вічне підданство, і в місяці березні прислали до нас вони, гетьман Богдан Хмельницький і все військо Запорізьке своїх посланників Самійла Богданова суддю військового та Павла Тетерю полковника переяславського.

Голоси відсутні

Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Шляхті

ЖАЛУВАНА ГРАМОТА (УКАЗ) МОСКОВСЬКОГО ЦАРЯ

27.03.1654

Привилей Шляхті

Нинішнього 162 року, як гетьман Б. Хмельницький і все військо Запорізьке і вся Мала Русь піддалися під нашу царську руку і зложили присягу нам і нашим дітям і наступникам, і в місяці березні присилали своїх посланників С. Богдановича і П. Тетерю, щоб ми його, гетьмана, і все військо Запорізьке пожалували: шляхті благочестивої віри, що пробуває в Малій Росії і присягу нам зложила, щоб ми дозволили бути при своїх шляхетських вільностях, правах і привилеях: старших з-поміж себе вибирати собі на уряди судові, маєтностями своїми володіти свобідно, як то бувало давніше за королів польських, і суди земські й гродські відправляти через урядників, яких вони з-поміж себе виберуть.

Голоси відсутні

Гадяцький трактат І. Виговського з Річчю Посполитою. 1658 р.

Гадяцький Трактат

06.09.1658

"В ім'я Боже, амінь. На вічну пам'ять теперішнім і наступним!»

"Комісія між станами Корони Польської і в. кн. Литовського з одної сторони і вельм. гетьманом і військом Зап. з другої - докінчена дня 6 (16) вересня 1658 р. вельм. Стан. Казим. Бєньовським і Казим. Людв. Євлашевським - визначеними з сойму від найясн. короля Яна Казимира комісарами, з вельм. гетьманом Ів. Виговським і всім військом Зап., в обозі під Гадячом. - Дай Боже, щоб щасливо і вічно-тривало!

"Вельм. гетьман Зап. з усім військом Зап. на вищезгаданім місці, прийнявши нас комісарів як годиться пристойно і вдячно і зваживши нашу повновласність комісарську, надану нам повагою соймовою, декларував з усім військом:

Голоси відсутні

“Переяславські статті”, схвалені царським урядом при обранні на гетьманство Юрія Хмельницького (17 жовтня 1659 р.)

“Переяславські статті”, схвалені царським урядом при обранні на гетьманство Юрія Хмельницького

(17 жовтня 1659 р.)

(Витяги)

...4. Без указу і без повеління великого государя, його царської величності, самому гетьману з усім Військом Запорозьким у війну нікуди не ходити, і полками великими і малими людьми Війська Запорозького ніяким околишнім державам не допомага­ти і на допомогу до них людей не посилати, щоб тією допомогою Військо Запорозьке не зменшувалось; а коли б без гетьманського відома хто пішов у війну самовільно, і тих карати на смерть. І гетьман, і полковники, і вся старшина, і простий люд на раді, вислухавши цю статтю, ухвалили: бути цій статті так, як вона написана.

Голоси відсутні

“Московські статті”, схвалені царським урядом під час перебування в Москві І. Брюховецького (22 жовтня 1665 р.)

“Московські статті”, схвалені царським урядом під час перебування в Москві

І. Брюховецького (22 жовтня 1665 р.)

(Витяги)

1. ...Я, гетьман, з Військом Запорозьким перед пресвітлим престолом государським б’ємо чолом, що мені, гетьманові, з усім вірним Військом Запорозьким, і з усім миром християнським, і зо всіма малоросійськими містами, які міста і села перед війною під рукою короля польського і у володіннях дідичних і недідичних панів лядських перебували, а нині під самодержавною його царської пресвітлої величності рукою є і надалі будуть, бути навіки під їх государською високою і сильною рукою непорушне в вічному підданстві.

Голоси відсутні

Сторінки