Пам'ятки права Російської імперії, чинні на українських землях (кінець XVIII - початок XX ст.)

Накази Петра І на знищення Запорозької Січі. 1709-11 рр.

Накази Петра І на знищення Запорозької Січі. 1709-11 рр.

26 червня 1709 року московський цар Петро І видав грамоту-звернення до українського народу:

«Віддавна відомо про постійні свавілля й непослух мінливих і непокірних запорожців.

Як бунтівники й непослушники, вони підлягають знищенню і заслужили страти».

Передумови

В ході війни між Московією і Швецією гетьман Мазепа вирішив скористатися у боротьбі з московською владою допомогою шведів. Після переходу на бік шведів гетьмана Івана Мазепи та частини запорозької старшини й козаків, царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво у зраді.

Голоси відсутні

Рішучі пункти 1728 р. Гетьмана Війська Запорізького обох сторін Дніпра Апостола

Решительные пункты 1728 г. Гетмана Войска Запорожского обоих сторон Днепра Апостола

Решительные пункты, учиненные по Его Императорского Величества указу, в Верховном Тайном Совете на поданное прошение Войска Запорожского обоих сторон Днепра Гетмана, господина Апостола

1.Его Императорское Величество всемилостивейше соизволяет в Малой России Гетмана и всех подданных своих содержать по прежним их правам и вольностям, и то им подтвердить своею Императорскою грамотою, и суду и расправе у них в Малой России указал Его Императорское Величество быть по прежнему их обыкновению, как о том именно в пунктах Гетмана Богдана Хмельницкого изображено, по которым пунктам сами они подтверждения просят, и быть тем судьям из их народа и отправлять в городах на ратушах, и сотникам, и полковой старшине, и полковникам, которые б были в таких чинах люди добрые и правдивые, чтоб народ отнюдь никаким неправым судом ни от кого отягощен не был.

Голоси відсутні

Огляд збірників феодального права гетьманської України 18 ст.

Огляд збірників феодального права гетьманської України 18 ст.

1. Розробка і аналіз збірника «Прав, за якими судиться малоросійський народ». 1743 р.

У другій чверті 18 ст. розпочалась кодифікація права України, оскільки на той час на її території діяла велика кількість найрізноманітніших джерел права, норми яких часто були вже застарілими або дублювали чи суперечили одна одній, що спричинювало значні труднощі у їх застосуванні. Ще більш ускладнило ситуацію поширення в Україні (спершу в окремих районах, а згодом по усій території) російського законодавства.

Зініціювала кодифікацію українського права старшинсько-шляхетська верхівка, яка бажала закріпити власні права та відновити автономний статус України у складі Російської імперії. Ідею кодифікації підтримав російський уряд, що мав на меті наблизити правову систему України до російської.

Голоси відсутні

Указ Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)

Указ Катерини II про ліквідацію гетьманства

та утворення Малоросійської колегії

(10 листопада 1764 р.)

(Витяги)

Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовсь-кого, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо на шому Сенатові для належного управління в Малій Росії створи­ти там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому ге­нералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським чле­нам...; малоросійських— генерального обозного Кочубея, гене­рального писаря Туманського, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибрати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.

Голоси відсутні

Таємна настанова Катерини II П. О. Румянцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором (листопад 1764 р.)

Таємна настанова Катерини II П. О. Румянцеву під час призначення його

малоросійським генерал-губернатором (листопад 1764 р.)

(Витяг)

2. ...Тому належить вам уміло приглядатись до них (тамтешніх єпархіальних архієреїв) і до їх підлеглих, щоб різного роду хитруваннями заскнілого у них властолюбства не виходили поза належну їхньому санові межу, поширюючи іноді свою духовну владу над світською, іноді також розсіваючи серед простого і забобонного народу різні корисні для їхніх намірів, а загальному спокоєві шкідливі плевели під виглядом закону божого і благочестя, як про це згадується в духовному регламенті.

Голоси відсутні

Маніфест Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі (3 серпня 1775 р.)

Маніфест Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі

(Витяг)

Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорізька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорізьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь.

...їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими:

1. Забуваючи свої попередні важливі і згубні злочини і зраду вірності і підданства, вони почали років з десять тому назад та й зовсім недавно надто далеко заходити з своїм зухвальством, привласнивши і вимагаючи врешті для себе в кінці, ніби як надбання їх власності, не тільки всі ті землі, які ми придбали в останню війну від Оттоманської Порти, але й навіть ті, що були заселені в Новоросійській губернії, мотивуючи, ніби їм і ті і інші здавна належали...

Голоси відсутні

Указ Катерини II про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (3 травня 1783 р.)

Указ Катерини II про остаточне закріпачення селян

на Лівобережній і Слобідській Україні

(3 травня 1783 р.)

(Витяг)

I. Для певного і правильного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти всяким втечам і обтяженню поміщиків і інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією...

II. ...Ми визнали за необхідне вчинити однакове разпорядження і щодо тих повітів, із яких складалась колишня Слобідська Українська губернія і які тепер увійшли до складу Харківського і частково Курського і Воронезького намісництв.

Голоси відсутні

Зібрання малоросійських прав 1807 р.

Зібрання малоросійських прав 1807 р.

(Витяги)

Книга I

Собрание Малороссийских прав касательно лиц по данным от присудствия коммисии оглавлениям

I. Глава 1. О рождении

§ 1. Права нерожденных суть равныя как и рожденнах детей в разсуждении наследия и участия в имении родительском; для сего требуется, чтобы отец в своем тестаменте, именуя детей своих, упомянул и о имеющем родиться.

Голоси відсутні

Звід законів цивільних Россійської імперії 1825 р.

Звід законів цивільних Россійської імперії 1825 р.

(Витяги)

Книга первая

о правах и обязанностях семейственных

Ст. 1. Лица православного исповедания всех без различия со­стояний могут вступать между собою в брак, не испрашивая на сие ни особаго от правительства дозволения, ни увольнения от сословий и обществ, к коим они принадлежат(а). На сем же ос­новании допускается брак иностранца Православнаго исповедания с Российскою подданою того же исповедания (б). Общее пра­вило, в сей статье изложенное, подлежит ограничениям и изъя­тиям, в нижеследующих статьях постановленным.

2. Монашествующим и посвященным в Иерейский или Диаконский сан, доколе они в сем сане пребывают, брак вовсе запрещается на основании церковных постановлений.

Голоси відсутні

Маніфест імператора Олександра ІІ про звільнення селян (19 лютого 1861 р.)

Маніфест про звільнення селян (19 лютого 1861 р.)

(Витяги)

 

Божою милістю

Ми, Олександр Другий, імператор і самодержець всеросійський, цар польський, великий князь Фінляндський, та інший, та інший, та інший, об’являємо всім нашим вірнопідданим 19 лютого 1861 року

Божим провидінням і священним законом престолонаслідування будучи призваним на прабатьківський всеросійський престол, у відповідності з цим покликанням ми сердечно обіцяємо обійма­ти нашою царською любов’ю і опікою усіх наших вірнопідданих усякого звання і стану, від благородно володіючого мечем на захист Вітчизни до скромно працюючого ремесленним знаряддям, від відбуваючого вищу службу державну до проводячого на полі борозну сохою або плугом.

Голоси відсутні

Сторінки